Закон України «Про волонтерську діяльність» визначає її як добровільну неприбуткову соціально спрямовану діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги (безоплатних робіт та послуг). Згідно з цим законом, волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності і ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності та неприбутковості. Вона не включає діяльність, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин.
Волонтерство є однією з форм благодійності і однією з підвалин громадянського суспільства За деякими оцінками, кожного року в світі у волонтерській діяльності беруть участь понад 100 млн осіб, і в багатьох країнах вона забезпечує 4-8 % ВВП З 1985 року щорічно 5 грудня відзначається Міжнародний день волонтера.
Програма Волонтери ООН – це організація ООН, створена Генеральною Асамблеєю в 1970 році, з метою сприяння глобальному розвитку та забезпечення миру на вимогу країн-членів. Вона мобілізує кваліфікованих волонтерів ООН та заохочує людей до активного волонтерства в їхніх країнах. ПВ ООН адмініструється Програмою Розвитку ООН та здійснює свою діяльність через офіси ПРООН у всьому світі.
7,300 кваліфікованих та досвідчених жінок та чоловіків близько 160 національностей працюють щорічно в країнах, що розвиваються як волонтери ООН. З 1971 року понад 30 000 волонтерів ООН працювали в 140 країнах світу. На сьогодні близько 70% волонтерів є громадянами країн, що розвиваються, тоді як решта - з розвинених країн.
Що вони роблять? Вони працюють в галузі технічної співпраці з урядами, в сфері гуманітарної допомоги, реабілітації, забезпечення прав людини та виборчих і миробудівничих процесів. Вони є професіоналами, що працюють на рівних умовах. Вони слухають та дискутують, вчать та проводять тренінги, сприяють та допомагають. Волонтери також діляться та обмінюються ідеями, навиками та досвідом.
В якому секторі вони працюють? Вони працюють в галузі технічної співпраці з урядами, в сфері гуманітарної допомоги, реабілітації, забезпечення прав людини та виборчих і миробудівничих процесів. Вони є професіоналами, що працюють на рівних умовах. Вони слухають та дискутують, вчать та проводять тренінги, сприяють та допомагають. Волонтери також діляться та обмінюються ідеями, навиками та досвідом.
Де вони працюють? Протягом років волонтери працювали в понад 140 країнах світу. Сьогодні волонтерська служба проходить у Африці - 40%, Азії та Океанії – 26% та Центрально-Східній Європі – 15 %, решта в Арабських країнах, на Карибах та в Центральній і Південній Америці. 30% волонтерів працюють в найбідніших і найменш розвинених країнах світу. Половина працює далеко за межами столичних міст, дуже часто у віддалених містах та селах. Така праця надається згідно необхідних потреб та завдяки відданості і самовіддачі волонтерів.
Програма «Волонтери ООН» (ВООН) була заснована в Україні в 1993 році з метою сприяння міжнародним зусиллям, спрямованим на побудову демократичної політики уряду, а також з метою залучення громадськості в співпраці з Програмою розвитку ООН в Україні до роботи з громадянським суспільством та підтримки волонтерства з метою розвитку.
Починаючи з 1993 року програма ВООН в Україні залучила до роботи 89 волонтерів (29 жінок і 60 чоловіків), з них 69 - для роботи за кордоном.
Зміст та цілі руху
Як стати волонтером ?
Національним волонтером ООН http://unv.org.ua/volunteer-country
Міжнародним волонтером ООН http://unv.org.ua/volunteer-abroad
Волонтером ООН онлайн http://unv.org.ua/volunteer-online
Відповідно до Загальної Декларації Прав Людини 1948 року та Міжнародної Конвенції про права дитини 1989 року, зважаючи на те, що “будь-яка людина має право вільно об’єднуватися у мирні асоціації”, волонтери розглядають свою діяльність як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку.
Діяльністю, яку зараз називають волонтерською, люди займалися з давніх часів. Початком сучасного волонтерського руху в західних країнах зазвичай вважають створення Міжнародного комітету Червоного Хреста, яке ініціював 1859 року Жан Анрі Дюнан. Його ідеями стали керуватися волонтери по всьому світу
У ХХ столітті волонтерство активно розповсюджувалося. Воно проявилося, зокрема, в допомозі постраждалим після Першої світової війни. В середині століття з'явився Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою в Парижі
Називати добровольців, що займаються суспільно корисною діяльністю, волонтерами стали пізніше: в країнах Заходу — з останньої третини XX століття, а в пострадянських країнах — із 1990-х років. Раніше ця назва стосувалася тих, хто добровільно йде на військову службу.
З 1970 року Міжнародна асоціація добровольчих зусиль кожні два роки проводить Всесвітню конференцію волонтерів. На такій конференції, що проходила 1990 року в Парижі, було прийнято першу Загальну декларацію волонтерів. 2001 року на конференції в Амстердамі вона була переглянута. В ній, зокрема, зазначається, що в волонтерстві можуть проявлятися й підсилюватися спільність, піклування, служіння, несення суспільної відповідальності, навчання та розвиток; волонтерство може скріплювати суспільство та вирішувати його проблеми. Декларація підтримує право на волонтерську діяльність для всіх чоловіків, жінок та дітей, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища.
З появою Інтернету виникло віртуальне волонтерство або онлайн-волонтерство.
Волонтерство
- це добровільний вибір, який відображає особисті погляди та позиції;
- це активна участь громадян у житті суспільства;
- сприяє покращенню якості життя, процвітанню та поглибленню солідарності між людьми;
- проявляється переважно як спільна діяльність в якійсь асоціації чи об’єднанні;
- сприяє реалізації основних людських потреб на шляху побудови більш справедливого та мирного суспільства;
- сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку, створенню нових робочих місць та нових професій.
Основні принципи
Волонтери сповідують і дотримуються таких основних принципів:
- визнають право на об’єднання всіх людей: чоловіків, жінок, дітей, незалежно від їх расової та релігійної приналежності, фізичних особливостей, соціального та матеріального стану;
- надають взаємну допомогу, безкорисливі послуги особисто чи організовано;
- визнають рівність колективних та індивідуальних потреб;
- ставлять собі за мету перетворити волонтерство в засіб особистого процвітання, набуття нових знань та навичок, вдосконалення здібностей, стимулюючи для цього ініціативу та творчість людей, даючи можливість кожному бути творцем, а не користувачем;
- стимулюють почуття відповідальності, заохочують колективну та міжнародну солідарність.
Виходячи з цих принципів, волонтери повинні:
- сприяти тому, щоб індивідуальна участь перетворювалась у колективні дії;
- активно підтримувати свої асоціації, бути відданими їх цілям та завданням;
- прагнути, по мірі своїх здібностей та наявності вільного часу, успішно виконувати, відповідно до взятої на себе відповідальності, усі розроблені програми;
- співпрацювати зі своїми колегами в організації в дусі взаєморозуміння та взаємоповаги;
- не розголошувати конфіденційну інформацію.
Зі свого боку, поважаючи Права Людини та основні принципи волонтерства, організації повинні:
- забезпечувати розумну регламентацію волонтерської діяльності, визначати межі добровільної співпраці, чітко формулювати і з повагою ставитися до їх функцій;
- доручати кожному діяльність, яка найбільше йому підходить;
- забезпечувати регулярне підведення підсумків та їх оприлюднення;
- забезпечувати, в разі необхідності, компенсацію ризику, пов’язаного з діяльністю волонтерів;
- передбачити механізми припинення волонтерської діяльності як з ініціативи організації, так і за власним бажанням волонтера.
Декларація
Зібравшись за ініціативою Міжнародної Асоціації Волонтерів на Всесвітній Конгрес, волонтери заявляють про свою прихильність до творчого та миротворчого характеру волонтерської діяльності: заради поваги людської гідності, визнання права людини на влаштування своєї долі та здійснення громадянських прав, для розв’язання соціальних та екологічних проблем, з метою створення більш гуманного та справедливого суспільства, сприяючи розвитку міжнародного співробітництва
Ми закликаємо держави, міжнародні організації, підприємства, засоби масової інформації стати нашими партнерами у створенні міжнародної атмосфери, сприятливої для ефективного, відкритого волонтерського руху, який втілює у собі солідарність між людьми та народами.
Декларація була прийнята на 11-му Конгресі Міжнародної Асоціації Волонтерів - Париж, 14 вересня 1990 року.
Студентів планують задіяти в роботі Харківської обласної громадської організації миротворців ООН та учасників міжнародних операцій.